- віддзвонити
- —————————————————————————————віддзвони́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
віддзвонити — оню/, о/ниш, док. віддзво/нювати, юю, юєш, недок., 1) тільки док. Закінчити дзвонити. 2) Відбиватися (луною) … Український тлумачний словник
віддзвонювати — див. віддзвонити … Український тлумачний словник
відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути … Словник синонімів української мови